Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (4)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Кошіль Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Гнідець В. П. 
Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, Л. Б. Кошіль, Н. В. Ціж, М. Б. Яковенко // Геодинаміка. - 2016. - № 1. - С. 50-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_1_7
Мета роботи - дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ейфельського віку в межах Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Методика містить літолого-фаціальний, літмологічний і мінералого-петрографічний аналізи. Встановлено літологічну структуру розрізів ейфельських відкладів, яка представлена нерівномірним перешаруванням сульфатних (ангідрити), карбонатних (вапняки, доломіти, мергелі) та теригенних (пісковики, алевроліти, аргіліти) порід. Виділено 6 типів розрізу відкладів: доломіто-вапняково-ангідритовий, доломіто (вапняково)-мергельно-ангідритовий, аргіліто-мергельно-ангідритовий, ангідрито-вапняково-доломітовий, доломіто-ангідрито-вапняковий, доломіто-ангідрито-мергельний; які характеризуються певною латеральною зональністю поширення, що відображають побудовані літологічні моделі. Так, ангідрити домінують у розрізах південно-західної, доломіти та вапняки північної та південної, мергелі та аргіліти центральної частин Білоліського блоку. Вивчено петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які показали, що ейфельська товща характеризується ярусною структурою, що проявилося у розвитку чотирьох регіональних або субрегіональних сульфатних пачок, розмежованих теригенно-карбонатними горизонтами. Встановлено регіональне поширення базальної карбонатно-теригенно-глинистої товщі, яка становить перехідні шари від теригенних утворень нижнього девону до сульфатно-карбонатних - середнього та верхнього девону. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літолого-фаціальних і літмологічних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з'ясуванню просторово-вікового поширення осадових комплексів різного складу та генезису. Все це слугуватиме геологічною (літогенетичною) основою для обгрунтованішого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазо-перспективних об'єктів, пов'язаних передусім із вапняково-доломітовими акумулятивними тілами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 827.603 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Гнідець В. 
Нові дані з літології нижньодевонських відкладів Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л. Кошіль // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 64-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_8
Розглянуто характер поширення відкладів нижнього девону в Переддобрудзькому прогині. У межах Саратського блоку виокремлено ряд сильно видовжених у плані, симетричних у розрізі депресійних структурних форм. Виокремлено основні типи розрізу. Детально описано структурно-текстурні та мінералого-петрографічні особливості теригенних, глинистих і карбонатних порід. Показано, що породи характеризуються переважно тонкошаруватими, лінзоподібно-шаруватими текстурами, що зумовлено нерівномірним розподілом глинистого, карбонатного та теригенного матеріалу. Переважають у розрізі аргіліти, які часто формують перехідні до карбонатних або теригенних порід різновиди.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.175 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Гнідець В. 
Обстановки осадонагромадження базальних відкладів середнього девону Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л. Кошіль, М. Яковенко // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 209.498 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Радковець Н. 
Літологічні особливості відкладів девону Переддобрудзького прогину та оцінка розвитку потенційних колекторів нафти і газу [Електронний ресурс] / Н. Радковець, Л. Кошіль // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2017. - Вип. 2. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2017_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.941 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Гнідець В. 
Літолого-фаціальні особливості та умови нагромадження базальних відклідів середнього девону Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л Кошіль, М. Яковенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2018_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.695 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кошіль Л. 
Умови седиментації відкладів раннього ейфеля Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / Л. Кошіль // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2018. - № 1-2. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2018_1-2_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 366.408 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Радковець Н. 
Динаміка літогенезу осадових товщ фанерозою Карпато-Чорноморського регіону в аспекті їхньої нафтогазоносності [Електронний ресурс] / Н. Радковець, К. Григорчук, Ю. Колтун, В. Гнідець, І. Попп, М. Мороз, Ю. Гаєвська, Г. Гавришків, О. Кохан, О. Черемісська, П. Мороз, Л. Кошіль, Л. Баландюк, М. Шаповалов, А. Ревер // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2021. - № 1-2. - С. 60-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2021_1-2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 939.875 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Гнідець В. П. 
Літогенетичні передумови формування резервуарів і порід-колекторів у середньодевонських відкладах Східносаратського родовища (Переддобрудзький прогин) [Електронний ресурс] / В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, М. І. Павлюк, Л. Б. Кошіль, М. Б. Яковенко // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2021. - № 3. - С. 7-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2021_3_2
Розглянуто літологічні особливості відкладів середнього девону Східносаратської структури Переддобрудзького прогину в аспекті їхнього впливу на формування порід-колекторів і резервуарів вуглеводнів. У розрізі виділено 9 літоциклів регресивної природи (е-1 - е-5; g-1 - g-4), які характеризуються двочленною будовою. Кожний літоцикл є окремим продуктивним горизонтом. Нижні частини останніх складені поровими та тріщинними породами-колекторами (вапняки, доломіти, алевроліти, пісковики), а верхні - флюїдо-упорними пачками (мергелі, ангідрити). Особливості обстановок циклічного осадонагромадження спричи-нили просторово-вікову мінливість локалізації та морфології пасток, характер поширення порід-колекторів різного типу, а постседиментаційні процеси зумовили просторову неоднорідність петрофізичних властивостей порід, що стало причиною різних перспектив окремих ділянок Східносаратського родовища. Склепінні пастки продуктивних горизонтів ейфельських відкладів тяжіють до ділянки св. 2, а живетських - до св. 1. При цьому у першому випадку найбільш перспективними є горизонти е-2 та е-3, у другому - g-2 - g-4. Часто потужніші пачки більш якісних порід-колекторів розвинені поза межами склепіння, що спричинило формування пасток літологічного типу у горизонтах е-1 та е-2. Показано, що складна структура (наявність прошарків карбонатних та теригенних порід) флюїдоупорних мергельно-сульфатних пачок може спричиняти розсіювання вуглеводнів і тим знижувати перспективи окремих горизонтів, зокрема е-2 та е-3. Встановлена неоднорідність будови продуктивних горизонтів, виклинювання окремих пачок як порових, так і тріщинних колекторів, просторова нерівномірність розвитку процесів ангідритизації та доломітизації вапняків дають підстави припускати можливість формування окремих покладів з різною гіпсометрією водонафтових контактів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.06 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського